О, наші юні матюкливі весни,
Де був шансон, неначе колискова,
Ви знов до мене спомин той принесли ,
Де ми щасливі і у дим готові.
Де ми малі у вчителі васали,
Де звабно бубнявіють форми в каті,
Тремтливими руками ми писали
Брудні слова на палітурках хрестоматій.
Ми не хотіли до Америк, Францій,
Де в самокрутках конопляне зілля,
Дивилися на небо очі вранці
Опісля першого судомного похмілля.
Де в нас не було сорому й сумління,
Де в підворітнях з цигарками вишкіл
У скроні стукає фатальне розуміння.
Ми - це не ми, ми - совкова відрижка.
Андрій Любка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17961
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2006
автор: Андрій Любка