склала цей вірш ще в ранньому дитинстві....
...І от вже вечір наступає,
за обрій сонечко сідає.
І тихо, легко та повільно
зникають мрії ті незмінні.
І серце, що було високо
сховалось в тіло так глибоко,
що лише злегенька стукотить,
а мрія моя вже тихо спить.
І завтра таки може знову
розбуджу мрію ту чудову
і далі серце погадає,
кого же палко покохає.
І от сльозинка потекла,
чомусь так серце обпекла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180083
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.03.2010
автор: natalka-migalka