Світає... Галасують півні.
Ще ширше небо очі розкрива.
Ховаються, зникають тіні,
Росою умивається трава.
І річка жебонить ще сонно,
Ще додивляється останні сни.
І промені на підвіконня,
І на підлогу золотом лягли.
Проснувся вітер, листю шепче,
Розказує, що бачив у ві сні.
Світає... Клен старезний крекче:
"Зима чомусь наснилася мені".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180136
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.03.2010
автор: Радченко