Колись

...Колись...

...Колись  я  проклав  на  світанні
У  юну  епоху  місток,
І  сонцем  в  тьмі  ночі  засяяв
Крилатий  арійський  мій  вовк.
...Колись  на  безкраїх  просторах  
Співав  мій  тугий  сагайдак,
І  кров’ю  із  степом  збратавшись,
Весь  світ  мій  жахав  акінак.
...Колись  Візантію  пихату
Змела  моя  сила  свята
Прибивши  на  брамі  Царграду,
Черленого  свого  щита.
...Колись  всі  здригались  племéна  
Від  свисту  моєї  тятви,
І  хмари  мечем  розрубавши,
Півсвіту  кричав:  “Йду  на  ви!”
...Колись  я  змішав  із  землею  
Могуть  кочової  орди,
На  місці  тріумфу  свойого
Софіївські  звівши  хрести.
...Колись  я  був  вільний,  як  сокіл,
У  Дикому  полі  ширяв,
Та  гордую  пісню  свободи
На  цілу  Європу  співав.
...Колись  я  у  Чорному  морі  
На  хвилях  вітрилами  грав,
І  Кафи  вогонь  справедливий  
У  мене  на  шаблі  блищав.
...Колись  моє  грізнеє  “Слава!!!”
Мов  громом  разило  татар;
І  падав  кипчак  і  ногаєць,
І  падав  в  крові  яничар.
...Колись  запорозькими  кіньми
Топтав  я  крилатих  гусар:
Тремтіла-дрижала  Варшава  
Від  гуркоту  бубнів-литавр.
...Колись  розвівавсь  оселедцем
Бунчук  на  легкім  вітерці,
І  руки  мої  настромляли
На  списи  московських  стрільців.
...Колись  я  здійняв  попід  хмари  
Небесно-пшеничний  свій  стяг,
І  мого  багнета  боялись
Мадяр,  австріяка  та  лях.
...Колись  не  коривсь  я  недолі,
Даруючи  ворогу  сталь  −
Тризуба  мого  золотого
І  німець  лякавсь  і  москаль.
Так,  був  я  і  сильний  і  гордий,
Зухвалий,  нескорений  був.
Чи  є  ще  мій  дух  непоборний,
Чи,  може,  у  Лету  загув?
Чи,  може,  згадаю,  нарешті,
Предвічний  бунтарський  свій  блиск?
І  буду  зоріть,  як  раніше,
І  в  тисячу  крат,  ніж  колись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180164
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.03.2010
автор: Гнат Голка