Молитви час, але - чому ж не молиться?
В неправді заплітається язик...
Хоча, на його й чесне слово проситься,
Та совість брехня коле - наче штик!..
Де міра безмолитовного страждання?
Хоч утечеш і в іншу віру ти...
В зраді і брехні не бува й оправдання,
Стаєш грішником - хоч як не крути!..
Молитви час. Кому тепер ти молишся?
З неправдою змирятись кожен звик.
Вже чесне слово на язик не проситься,
Совість пропала, мов у кузні пшик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180248
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2010
автор: Гурман