Як робити - то робити. Тут питань немає.
Та мiсцевий люд, крiм того, ще й вiдпочиває.
Хто до церкви йде в недiлю, хто в кафе на каву.
Молодь бiльше полюбляє веселу забаву.
А футбол! - про нього можуть добу говорити:
Гру цю люблять у країнi i жiнки i дiти.
Та дiзналися ми з часом, як тут жити стали,
Що, крiм того, полювати люблять португали.
I у нас, звичайно, ходять на зайця, на лиса,
Можуть вовкiв поганяти, коли завелися...
Лиш одне я зауважу, що тут - не Карпати
Й особливостi мiсцевi треба добре знати.
Незаможного мисливця годi уявити,
Бо дешевше буде м’ясо в крамницi купити.
Це ж машину треба мати i якусь фузiю,
I собак - та чим побiльше - я так розумiю,
На колесах псячу будку, одяг, патронташi,
Бо ж не ходять тут на лижах, як мисливцi нашi.
Тут на "джипах" виїжджають звiра полювати
(Далi скажу я, навiщо псiв багато мати).
... З кумом нам патрон попався - мисливець затятий:
Захотiлось емiгрантам себе показати
I сказав: "Збирайтесь, хлопцi, у четвер поїдем -
Покажу, як добувають мужчини "кумiду"!
(А четвер тут - день мисливський, ми давно вже знали,
Бо нe раз ми з кумом чули: пострiли лунали).
Позбирались. Одягнули хто що мав на себе,
Лиш рушницi ми не мали - та нам i не треба!..
Щодо псiв - то це далеко не "руська борзая",
Хоч для них тут, прямо скажем, дичини немає.
Псiв з десяток мав господар, розмiром - щенята,
Але й зайцi в них не нашi, скорiше - зайчата.
Тож ми ту "брехливу" свору у причiп загнали,
Причепили до машини i вперед помчали.
В обумовленому мiсцi, серед косогорiв
Вже гудiло кiльканадцять iмпортних моторiв.
Позбиралися колеги, дiстали рушницi -
У надiї на удачу аж сiяють лиця!
Та, здалося нам iз кумом, що тут полювати
Все одно, що в лотерею з державою грати:
Промисловiсть наступає упевненим кроком -
Дичини стає в природi менше з кожним роком.
А мисливцям щодо цього - годi сумувати -
Стали в коло й план маневрiв давай укладати.
Хто - по флангах, хто - по центрi, кому наступати
I в який момент в атаку собак випускати.
Кожен хоче щось додати, пхає в мапу пальцi,
Аж забули про "дрiбницю" - ще немає зайця!
Нас пройняв азарт iз кумом - i ми захопились,
I з мисливцями шукати зайця заходились.
Розiйшлись по косогорах i давай стрiляти:
Йде "вiйна", немов в Iраку - Сполученi Штати.
З того всього бiдний зайчик скочив з переляку
I помчав вперед щодуху - в епiцентр атаки.
Як та братiя на полi "куеля" уздрiла,
То всi плани попереднi к бiсу полетiли.
Хтось пустив собак на здобич. Хтось схопив двостволку,
Лiвий фланг палить по правiм - не добереш толку.
Чую - десь над головою кулi засвистали,
А на полi пси пiдбитi дико заскавчали.
Кум злякався i зi страху впав в болото лобом,
А ватовану фуфайку понищило дробом...
Дим стояв стовпом довкола - годi розiбратись,
Лише зайцевi вдалося успiшно сховатись.
...Позбиралися докупи, пiдсумки пiдбили:
Всi живi! В однiй машинi шибу розвалили.
Трьох собак прийшлось на полi тут-же закопати
(Ось для чого їх багато все потрiбно мати!),
Задоволення дiстали, в кров адреналiну
I почали пакувати речi у машину.
... Кум же встиг штани попрати i "гризе" задачку -
На наступний тиждень кличуть полювать на качку!
-------------
Фузiя (Захiдно-українське) - рушниця.
Кумiда - Comida - їда (в нашому розумiннi - всi продукти харчування вцiлому)
Куельо - Coelho - мiсцевий заєць, вiн же крiлик, так як тут вони маленькi i рiзницi мiж ними не роблять
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180337
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2010
автор: Salvador