Немає слів, пронизаних теплом,
Які б з твоїм ім'ям я не зв'язала…
Та буде їх сукупності замало,
Щоб почуття усі не загалом,
А кожне зокрема відображала!
Немає фарб, яскравих, запальних,
Якими б я тебе не малювала…
Та все ж таки, відтінків буде мало,
Аби портрет твій відтворити міг
Все те, що я до тебе відчувала!
Немає нот, дзвінкіших за капіж,
З яких би колисанки не складала…
До них ретельно рими підбирала,
Сховавши ніжність всю рядків поміж, –
Та що хотіла, так і не сказала…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180448
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2010
автор: L.S.