Ось- мою голову подано!
Блюдо, виделка і ніж.
Все як ти забажала.
Червоне вино. Прошу- їж!
Всередині мозок та голки.
Насолоджуйся,очі також твої.
Ну як? Вже немає ментальної ломки?
p.s. Губи не їстівні.
Все,я віддалась тобі,
Вже й фізично я твоя жертва.
А піт на чолі- це пусте.
Так чи інакше- я мертва.
Можеш в око ввіткнути язик,
Роби все,що хочеш.
Та хіба недарма
Ти мене неживу так морочиш?
Я уже не заплачу,не втечу,не сп'янію,
Не ховатимусь в прірві думок,
Від чергового приходу твого не зомлію...
Ти підносиш до роту вісок.
spcl for Depression Herself
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180564
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2010
автор: Юлія Кобейн