Всихалося літо, господиня Осінь варила сливовий джем,
Старий рояль розсипав звуки, "Рапсодія", Равель,
Павутинки срібні чіплялись в волосся, бабине літо,щем,
Маестро Вересень одвічним пензлем малював "Парк" , акварель.
Кавунами вулиці пахнули, пилом і пізніми айстрами,
Телеграми писав, пожовклі від суму, перестарілий каштан,
Сонце налякане, ховалося рано, боялось Чугайстера,
Хтось жив ще літом, а хтось зализував біль роз"ятрених ран.
Рум"янилися спечені спекою яблука,
Садом ходила доспіла до збору печаль,
Я любила цю пОру, коли неминучість заплакана
Літа минання приходить приречено, жаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180602
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2010
автор: Лана Сянська