Хворобливо спокійний вечір,
Безвітряний і беззмістовний,
Приходить, сідає безмовно,
І відбуваються дивні речі.
В долоні збираєш зорі,
А він ,може думає ,- листя,
Курить кальян місто,
І тоне вечір у димі, як в морі.
В жовтім вікні світло гасне,
А він, може думає,- місяць,
І на завтра вже день місить
Як тісто, машина часу.
За півкроку від входу до раю,
Ніччю пульсують вени,
Інформацію зчитують гени,
Хтось каже комусь: " Кохаю".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180629
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2010
автор: Лана Сянська