Для мене не горить вже твій маяк..!
І сонце усміхається до неї,
Змиритись з цим не можу я ніяк.
Й іду одна по дощовій алеї….
Для мене не горить вже твій маяк,-
Чому погас?
Мабуть,ніхто не знає!!!
Зима твої сліди всі замітає,
А вітер завива:чому та як?!
Не підеш ти уже тепер за мною,
Й мене вже за собою не ведеш.
Я стану вітром й полечу у небо,
Ти ж водоспадом з гір на землю упадеш.
Ти зорями засвітишся на небі,
Я ж райдугою весело заграю.
Росинкою виблискую на сонці,
Сопілкою на серці заспіваю.
А ти іди вперед ,й не озирайся,
Я світлий день,ти-ж темна ніч й пітьма.
До мене більш ніколи не вертайся,
Бо серця вже нема,
………лиш сніг й зима!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180634
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2010
автор: савіцька ілона