Мила ненька,Україна,
стороночка рідна,
земля щедра,незкорима,
чого ж така бідна?
Ти мовчиш.Як сльози зорі
блищать твої очі.
Мовчить Дніпр.Хмарки прозорі
й місяць серед ночі.
Ти ж здолала ці навали,
турків,шляхти й німців,
тепер гнешся від своїх
катів-українців.
А вони,мов сіромаху,
вигнали вмирати,
і чекають,щоб тебе
тихо поховати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180664
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2010
автор: Solovey