На німецькому мерседесі
Під'їжджа ветеран до Кремля.
Він піймав свою кулю в Одесі,
Ще і досі вона дошкуля.
Порозмахуєм прапорцями:
Переможці таки всі ми!
Тільки соромно перед мерцями,
Що живем, як після чуми.
І в Німеччину на заробітки
Їдем наче по щастя своє.
А насправді усі ми свідки:
Мрія Гітлера постає!
Бо Союзу уже немає.
Маєм окупаційний режим,
Що усіх нас у рабстві тримає,
Від якого в Європу біжим.
Тож поправте стрічки, ветерани!
Вище голови!
Та утім
Ще і досі болять ваші рани,
Дуже-дуже болять нам усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180921
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.03.2010
автор: aleksgun