*З колиски сватівчанка я

Я  народилася  на  Сватівщині
Й  тому  з  колиски  сватівчанка  я.
Тут  мама  і  бабуся  посивіли
І  я  онукам  серце  віддала.

Вставала  рано  я,  до  сходу  сонця,
Лягала  завжди  пізно  -  що  та  ніч?
А  щастя  -  крапля  на  моїй  долонці,
А  в  краплі  тій  -  життя  моє,  не  більш.

Усе-усе  вмістилось  в  тій  краплині:
Розлука  і  любов,  і  казка  снів,
Й  до  хати  рідної  в  траві  стежина,
І  шепіт  трав,  й  печаль  дощів  й  снігів.

Садків  вишневих  білі  заметілі
І  річечки    спокійна  течія,
Й  куточки  міста  серцю  такі  милі,
І  день,  і  тиша  зоряна,  нічна.

Й  онуків  очі:  в  них  надія  й  віра,
Моє  минуле  і  майбутнє  в  них.
Онуків  посмішки  -  це  щастя  міра
І  нейбадужість  серця  й  днів  моїх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181017
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.03.2010
автор: Радченко