Життя біжить,та в інших ми листах
Розкажемо про повороти долі.
Я прагнула для тебе стати всім,-
Ти ж підкорявсь лише інстинкту волі.
І що тепер?Крізь грати на вікні,
Ти бачиш свою волю у погонах?!
Твоя машина зламана давно.
Й не виграв ти в життєвих перегонах!
Той що,що ти найкращий з поміж всіх,
Кого моя душа колись любила!
І сам тоді мене ти залишив,
Як тільки інша пальцем поманила.
Ти знаєш,вже пройшло доволі літ,
Але образа в серці не згасає…
Невже я досі ще ненавиджу тебе?
Прийшов твій лист,й вона знов оживає.
Не муч мене,будь ласка,не пиши!!!
Не згадуй що було й чого не буде.
Твої слова,мов та жива вода,
Що чудом спогади щасливі мої збуди.
Залиш мене в спокої,я прошу!
Не треба більше слів пустих казати.
Моя любов померла як ти йшов,
А не тоді,як сів за темні грати!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181074
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.03.2010
автор: савіцька ілона