Спомини далекі, наче квіти пізні,
Принесе нам пам’ять на легкім крилі –
І осяє душу материнська пісня –
Незабутній голос рідної землі.
Може, стане серце в мандрах замерзати,
До весни покличуть думи-журавлі, –
Та за все тепліша материнська хата,
У якій початок рідної землі.
Нам надії світлі подарує казка,
А життя залишить смуток на чолі.
Незрадлива тільки материнська ласка,
Що, як вічна щедрість рідної землі.
На любов любов’ю кожен хай озветься –
І здолає вірність всі негоди злі.
Найсвятіше в світі – материнське серце –
Бережіть, як долю рідної землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181189
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2010
автор: kirill