Вона ,мов полум'я вогню горить
Вона ,мов іскра що палає
А він завжди буде її любить
А він без меж холодне серце те кохає...
Вона "Люблю"-не скаже,лиш мовчить...
Вона - тигриця ,щось завжди шукає
А він як жертва ,що не їсть ,не спить
І лиш її кохає і ласкає...
Вона ,мов полум'я горить
Та не для нього той вогонь палає
Холодним серцем не може вона любить
ЇЇ те полум'я його не зігріває
І серце в неї холодне немов лід
Вона на нього зовсім не зважає...
А він цілує кожен її слід
А він без меж й границь її кохає...
Чому ж таке не правильне кохання?
Чому ж він не розлюбить очі ті?
Чому йому потрібні ті страждання?
І в роздумах проводить усі дні...
І серденько не витримає болі
Її мовчання обпікає знов
Він є мужчина - а на щоках сльози кволі
Він не зумів так жити і пішов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181294
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.04.2010
автор: vitaminka