Я вірю, що світло
ще променем хитрим проб’ється
У сірість буденну, де
Час вже не лікар, а кат.
У світі ілюзій
Тепер уже все продається!
І, треба ж, буває, що й душу дають напрокат.
Беріть же, недорого!
Бачте, в хорошому стані.
Вчиняють за неї нікчемно відверті торги.
Вам точно підійде, приміряйте душеньку, пані!
Футлярчик зі шкіри. А блиск?
То мабуть від фольги…
Беріть! Вона тиха.
А може і зовсім мовчати.
Носіть обережно бо має тоненькі краї.
Ось зиркають в душу
Очима куниці дівчата.
До рук приміряють, як дві рукавички її.
Були ж бо часи,
Небувало святішого храму,
Як тої душі невичерпна довіку криниця!
А нині лежить вона серед
Блискучого краму (у роздріб і оптом)
На довгих потертих полицях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181345
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2010
автор: Журавка