Наша душевна мольба…

О,  не  допусти  до  гріхопадіння  -  Боже!
Подивись  прочани  як  поклони  бють,
Чомусь,  один  на  іншого  косять  вороже,
Будеш  топитися,  мабуть  не  спасуть.

Ступаємо  ми  по  землі  хоробро-сміло,
Нас  не  застрашить  у  вірі  -  навіть  смерть!
Хоча  хреста  кладемо  на  себе  невміло,
Схоже,  ще  не  всіх  крутила  круговерть.

Знову  просимо  Всевишній  Тебе  уклінно,
Щоб  не  насилав  на  рабів  своїх  зла.
Почуй  Господи  люд  зморочений!..  Невпинно,
Він  дивиться  вперед,  а  там  лише  мла.

Допоможи!..  Царство  Твоє,  як  є  спізнати,
Повірить  -  возрадується  Божий  раб,
Душу  чисту,  у  вірі  буду  зберігати,
Тіло  ж,  без  пекельних  мук,  претвори  в  прах.

Ми  не  чекаєм  багатства,  достатків  моря,
Лиш  просимо  на  путь  істини  вернуть.
Спаси  всіх  Боже  нас  від  прокляття  і  горя...
Всі  Твій  образ  -  молитовно  понесуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181513
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2010
автор: Гурман