Я погляд твій ловлю вустами,
З небес стікає він сльозами,
А сльози ті, пекучі і гіркі
Та мають зцілити мене вони.
Вони, немов ті ліки, несмачні,
Але ж, вони Господні і живі,
Дощами напувають Душі всі,
Які стражденні, майже неживі.
Я знаю, зцілиться моя Душа
І знову підниме свої крила,
Взмахне білими крильми і полетить
Туди, де вона, ніколи не згорить.
А поки що, терпляче п'ю дощі,
Теплі ліки небесні, весняні,
Лікується вся природа ними
І земля вбирає з небес дари.
Дякую тобі Господи, що ти є,
Зцілюєш та силу духу додаєш,
Щоб жити і пити кров- вино, твоє,
Їсти духовне тіло, те, що ти даєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181611
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 03.04.2010
автор: Макієвська Наталія Є.