Ми з тобою в німій цій пустелі...
Я благаю, хоч ти не мовчи!!!
Все розірване нам вже не склеїть.
Знаєш, тісно в безодні ночі.
Поруч ти, тільки дуже самотньо...
Я з тобою... і пусто тобі...
А що буде за тим поворотом?
Я не вірю вже навіть собі.
Промовчиш... може я і почую...
Закричиш... ти відразу один...
Я від світу тебе не врятую,
Адже сам не бажаєш цих змін.
© Зеленоглазая, 2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181628
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2010
автор: Натали Зеленоглазая