Ось шумом затихає океан.
Це буря заховалася за скелю.
Вона німа, її лице – туманю
І небом називатиметься стеля.
Вода гойдає човен сотий раз,
Всі камені завмерли тишиною
Он синява зелена, пізній час.
І вітер, що з водою у двобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181661
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2010
автор: Інга