тих монстрів, що стоять нам на дорозі
Нам виховав Совєтський Більшовик
Тих симоноженків, табачників, у змозі
Ми не пускати вже до Влади на Поріг повік!!!
Воно не зна. Що є воно? Якой породи?
Та й позганяло вкупу би слов’ян усіх
Й попаплюжило би Шлях того Народу,
Який без того натерпівся за свій вік
Для монстрів цих нема нічого святого
Бо служать вони одному вождю
Що церкви рушив і насилував він Того
Хто не хотів служит московському ярму.
Воно і мову нашу вивчило спецьяльно
Щоби прийти і в Душу нам нас рать
А ми все споглядаємо колегіально
І думаєм що нас воно буде ще дослухать ?
Воно, бач лінію свою гне хвацько
Було в кого навчитись за роки більшовиків
Професором «задєлалося» чудернацьким
«лапшу на вуха» вішать для «оптовиків».
Воно начитане таке, що за келішком кави
Багато прочитало, та чи зрозуміло вже іщо
Це новий Інокентій Гізель в нас в Державі
Історію напише новую для «лохів». «от пачьот!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181740
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.04.2010
автор: В`ян Граб