Небезпечні весни.

Відкриті  шляхи  -
Розпростерті  всі  крила!
Розпанахані  в́Есни  рвуть  лляні  сорочкИ  на  собІ,
З  рукавів  випускають  лелек.

"За  що  так  колись  полюбила?.."

Тріскає  лід,  скресає  з  води,
Омиває  весняно-тільки-жіночу  суть.

"З  тобою/без  тебе.  -  Безліч  в  житті  небезпек!"

"Бери  мене,  Ладо,  за  руку  -  веди!"

В  божевільні  сни  вриваються
Саме  ці,  заклопотані  весни,
Розтікаються  в  тіло  ручаями,
Вибухують  в  свідомість  Світлом!

"Де  ти  мій,  єдино-небесний?"

"Дай  мені,  Боже,  воскрести!"

Перешкоди  у  вигляді  стереотипів,
Греблі  рвуть  потоки  моєї  уяви.
Коні  мОї  б"ють  об  землю  копитом  -
З  Нави  несУчи  Образи  в  Яву.

"Скинула  руки  до  Сонця!  Чекаю  на  твою  появу..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182043
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: LaLoba