Є мало створінь,що спроміжні радіти:
Це друг, тепле сонце й щасливі батьки,
Не хочу,щоб небо було не блакитне:
Тоді воно схоже на щось неживе.
Я хочу,щоб люди усі мали слово,-
Таке,щоб зворушити "чорні" сердця;
Я хочу,щоб квіти цвіли дуже довго,
Вони - це прикраси в бурхливе життя.
Хай будуть щасливі усі,хто навоколо-
Цього так хотіли Павличко і Стус;
Хай мріють усі!Хай живе насолода!
Я хочу,щоб згаснув суцільний цей струс!
Я хочу,щоб небо було завжди ясне,
Щоб сонце світило й дарило тепло;
Я хочу, щоб квіти цвіли у дит"яслах;
Щоб світ був красивим й давав всім тепло....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182154
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: MoMaKo