Засніжена й ніби в намисті.
Засніжена - а під низом зів’явше листя…
Ніби все так і треба сьогодні,
Це всього лиш умови погодні…
Він чекав на неї до самого ранку,
Простив її жорстоку забаганку,
Думав, якщо прийде хоч на годину,
Обійме, як рідну свою дитину…
Так міцно, що вона вже не піде!
Ніхто хвилин тих щастя не вкраде!
Та її й досі там не було…
З тих пір три рази сонце вже зійшло…
Вона лежала на сирій землі…
Холодній й жорстокій в смітті…
Лежала засніжена, наче в намисті,
Засніжена, а під нею червоне багряне листя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182166
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Nana