Убивця не спить, він не буде чекати,
Вночі він тихенько до тебе прийде,
І ти не відчуєш як буде вбивати,
Як ніжно-грайливо тебе обійме.
У кілера зброя одна – поцілунок,
Тому ти «помреш» коли сонце зійде,
Убивця зробив собі гарний дарунок,
На протязі ночі вбивавши тебе.
Останній його поцілунок солодкий,
І в тілі твоєму життя вже нема’,
Не думала ти, що все так закінчиться,
Ти вже не побачиш як прийде зима.
Я завжди хотів, хотів вбити ніжно,
Нарешті здійснилася мрія моя,
Убивця – це я, моя жертва – самотність,
Бо в мене ж є ти, ну а в тебе є я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182231
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2010
автор: Мілош