Тебе побачивши-я сяю
Не знаю як і взагалі
То твої очі вогнепальні,
чи просто погляд на мені...
Коли б не було більш нічого:
води, небес, старих дубів.
Коли б лишилось лиш повітря
і випав з часу плин років.
Навчилась я б тоді літати,
щоб осягнуть без парусів
Наш перший вечір, відповідно,
який творився з голосів.
І я сказати не при тямі
погане слово-брак хвилин.
Тепер є час, щоб лиш кохати
Тебе одного понад всім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182246
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2010
автор: Інга