Стрічки божевілля

Це  сталось  вчора,  тільки  ти  цього  не  помітив.  Слабкість  могутнього  самця  притаїлась  в  матеріалах  з  яких  будувалися  рамки  особистості.  Не  звертання  уваги  непомітно  насадило  тебе  на  виделку.  День  минулого  сонця  здавався  світлим  сином  тижня  та  краще  не  поспішай  називати  його  принцом.  Насправді  наслідник  трону  приховує  в  золотих  скринях    згусток    уродливих    хвилин.  Ніхто  навіть  не  обернувся  на  крики  вічних  окупантів.  Чорні  ворони  зібрали  небо  немов  ковдру  і  закинувши  її      до  безмежного  гнізда  утворили  над  головами  прохожих  чорну  порожнину.  Заховавшись  у  кутку  економічної  кризи  заголовки    новин  ведучої  центрального  каналу  стали  меланхоліками.  Все  підштовхувало  мене  до  звільнення  з  посади  лікаря    занедбаних  ліхтарів.  
Місяць  зник  з  поля  зоря  мого  друга  астронома.  Раптова  невдача  покривалась  ґрунтом  алкогольних  напоїв.  Наше  давнє  кафе  “Чотири  кішки”  надіслало  заявку  на  те  щоб  бути  улюбленим  квадратним  метром  відпочинку.  Ситуація  погрозливо  показувала  шпагу,  а  ми  насолоджувалися  поцілунками  лінощів.  Вона  залишилась  найкращою  коханкою,  відпускаючи  подих  фальші  на  обручки  сліпців.    Прогнозування    приходу  небезпеки  не  завжди  захищає  від  келиха  вина  людських  пороків.    Довіра  посилюється  до  різних  поворотів  долі.  Настає  глибоке  забуття.  Туман  вміло  демонструє  фокус  з  капелюхом  наївного,  виймаючи  с  покривного  убору  забавну  змію.  Згодом  магістр  перевтілюється  на  жонглера,  з  порушеною  координацією  рук.  На  найвищі  сходини    небезпеки,  потрапляє  сам  спостерігач.  Видовищний  заклад  обраний  заради  теплої  атмосфери,  губить  гостя  кульмінаційним    номером  у  виконані  клоуна.  Мудрий  поступок  притягує  мох  зайвих  проблем.  Риск  тепер  не  легко  прийняти,  а  прийнявши  складно  звикнути.              
 Показавши  обличчя,  карта  неіснуючого  археолога  шепнула    нам  про  втечу.  Пунктом  призначення  обрали  підземну  шахту.  Обороно  здатність  країни  розтанула  під  отруйним  теплом  чорного  крила.  Жителі  залишались  існувати  в  пошуках  пасовища.  Талант  адаптуватись  до  найогиднішого  стану  харчування,  у  фіналі  загальної  історії  опише  один  з  найвидатніших  художників  майбутнього.      
Одівши  на  повсякдення  бороду  гнома,  ми  дивувались  новому  місцю  проживання.  Спілкування  крутилось  навколо  двох  людей,  двох  друзів,  двох  однодумців.  Мала  авантюра  проганяла  довгоочікувані  хвилі  відпочинку.  Ця  несподіванка  лякала.  Засоби  не  виправдали  мету,  романтика  брудною  рукою  змінювала  сторінки    про  шалену  боротьбу  жахливого  і  прекрасного.  Під  товстим  шаром  ґрунту,    календар    лишній  у  валізі.  Хаотичність  різноманітних  процесів  гальмується  на  розвитку.  Негатив  накопичується.  У  незвичайному  оточені  вже  не  має  навколишніх  чинників  здатних  поглинати  не  питну  воду  з  просторої  душі.  Близька  людина  обернувшись  предметом  ненависті,  ще  здатна  врятувати  протягом  перших  п’ять  ударів  серця  сталагміта.  та  перешкодою    служить  замок  потерпілого,  захований  в  зіпсованому  вмісті  шухляді  емоцій.                    
Нас  не  покидала  спільна  коханка.  Поради  вирішення  найскладніших  питань  робили  поклін  саме  їй.  Моє  почуття  власності  майстерно  ляскало  струни  ненависті  до    друга  дитинства  .    Балакучий  астроном,  вишукано  загравав    до  коханки,  розповідаючи  про  вічні  зорепади  на  поверхні    чорно-білого  сновидіння  калейдоскопа.      Навіть  близька  людина  не  посміє  увести  справжнє  кохання.  Солодкі  вуста  пустоти  заколисали  свідомість.        
Не  дарма  поруч  очутилась  гвинтівка  зради.  Єдиний  патрон,  єдина  спроба  на  дуелі  без  секундантів  -  чудова  мить  походити  шашкою.  Пора  прицілитись.  Кров  не  несучи  енергії,    заливала  пригадування  цементом.  Разом  з  поверхнею  зникли  закони,  закономірності.  Не  бачення  неприємного  осуду,  можливість  формувати  правила  гри  прогнали  пощаду.  Бій  за  почуття  напевно  річ  благородна.  
Написання  листів  ніколи  мною  не  практикувалось.  Чорнило  спостерігало  за  складним  походженням  звертань.  Не  просто  встановлювати  контакти  з  окупантами.  Врешті  –  решт  воронів  зацікавили  координати    знаходження  суперника.  
Далі    відбувся  скромний  виступ  богині  зла.  Коханка  залишилась  єдиною  складовою  астронома  в  муках  допитів,  а  я  загублений  лікар    пірнув  у  стрічки  божевілля.  Повір!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182308
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2010
автор: Nedi