*Догорає тихо літо

Жалкувати  не  потрібно:
Розбрелись  кудись  думки.
Догорає  тихо  літо,
Осінь  загляда  в  шибки.

Вже  на  вишнях  листя  мало,
Вітер  залишки  зрива.
Серпень  добігає  краю,
Павутиння  залиша.

Щось  змінилось  непомітно:
Може,  день  коротше  став?
Може,  літо  вже  й  не  літо
І  не  та  яскравість  фарб?

Вже  трава  інакше  пахне:
Чи  печаллю,  чи  дощем?
Все  так  просто  і  так  складно:
Ми  крізь  літо  в  осінь  йдем.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182344
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2010
автор: Радченко