Ти ще досі мій, але подумки я з іншим...
Не скажу про це, лиш сум в моіх очах.
Ти пробач мені ,я не хотіла, милий,
Щоб все між нами пролетіло, наче птах.
Той невідомий птах... страшний і чорний
Він пролетів і зник у темноті.
Ми не знайдемо його більше...
Та і шукати не потрібно. Скажеш ні?...
Можеш сказати, але краще помовчи.
Твої вуста - прекрасні, бездоганні.
Лювлю себе на думці:
"Не твоя... не відпускай... не намагайся..."
Я хочу лиш до тебе, лиш з тобою...
Почути ніжний дотик твоїх губ,
Відчути подих і почути: " Будь зі мною"
І обійняти і назавжди бути тут.
Не поспішай, тут поспіх ні до чого.
Лише поглянь мені у вічі.
Ти бачиш сльози ці? - вони гіркі...
Не залишай мене одну на цьому світі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182404
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2010
автор: Саміра Вовк