Нічного степу вітерець.
У воду вліз нахабний мис.
У кедах Діадора
по місячних стежинах навпростець
до мого серця плескає два моря.
Здавалося-б безкраїї водойми,
але знаходять собі місце
у невеличкій мапі, що у тонкій теці.
І відчувають все крізь мої скляні очі,
Шляхи - крізь ноги,
зустріч - через серце.
Мої моря мене чекають,
тому вертаючись на рідний мис,
завжди везу в собі солоні
несоромні
краплі
каяття
далеких міст...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182496
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2010
автор: Кириван