"У стінах Львівського кремезного вокзалу…" (НЕПОВТОРНО СВІДОМЕ)

У  стінах  Львівського  кремезного  вокзалу
Що  бачив  смуток,  радість  і  біду.
Та  чув:  «Привіт»,  «До  зустрічі»...  немов  би  Генералу
І  віддавали  честь...  І  зустрічали  молоду.
Вагони  бачили  далеку  ту  дорогу.
Ліси,  поля...  В  сусідньому  купе  як  п’ють.
Як  в  карти  грають...  Посмішки,  тривогу...
Як  хтось  читає...  курить...  Бачили  і  лють.
Стук  колії,  коліс,  і  в  унісон  із  серцем.
В  стакані  чай  розбавлений  сльозами.
Не  треба  цукру,  дайте  краще  перцю
Я  розведу  його  своїми  помилками.
У  стінах  Львівського  кремезного  вокзалу
Що  чув:  «Привіт»,  «До  зустрічі»,  «Бувай»...
«Ми  ще  побачимось»,  або  «Привозь  родину»...
А  я  собі  й  тобі  сказав  болюче  «Прощавай»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182512
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2010
автор: Aндpiй KIHAШ