І знов сиджу на парі...смуток незамітно закрадається в душу...
Так...обставини роблять своє діло...Але я зрозуміла, що все в нашому житті залежить тільки від нас!...А обставини - всього лиш ті невеличкі перепони, які потрібно подолати, здебільшого в психічному плані...бо більшість проблем ми створюємо самі собі..
Я перемогла. З цього моменту ніякий смуток не інфікує мої думкти. Я вирішила бути щасливою!..кожного дня...кожної години...кожної миті цього прекрасного і такого швидкоплинного життя.
Надворі світить сонце...Перший день Весни...Щось незвичайне приходить в голову...Незвичні думки і емоції...Все, що було складним і незрозумілим зараз здається примітивно простим...це приємно)
Часто люди задумуються над сенсом життя...Я не виняток...але дійшла до цікавого висновку...
Жити потрібно тим і для того, що ти любиш...і в кожного це поняття буде різне...Воно і становить сенс нашого існування.
Сьогодні я задумалась над тим, що люблю я...Загалом нічого особливого і оригінального - лиш те, що заставляє моє серце битися в такт з моїм щастям...
Як і кожна нормальна людина я дуже люблю своїх батьків, які завжди говорять мені розумні речі, розуміють мене і підтримують мій вибір...
Люблю свого маленького братика - він показав мені, що таке проста радість...
Я люблю усіх близьких мені людей: родичів і друзів, які приймають мене такою якою я є...
Дуже сильно люблю Того, хто подарував мені найщасливіші моменти моєї юності...і показав, що одна людина може бути для тебе цілим світом!Дякую тобі за це=*
Я люблю прокидатись зранку, коли сонячне проміння лагідно падає мені на обличчя...Люблю, коли теплий дощ тихо вистукує мелодію моєї душі...Люблю сидіти в затишному ліжку в зимовий холодний день і дивитись якусь комедію...Люблю воду(особливо озеро чи море).Коли дивлюсь на хвилі...на серці стає спокійно - так, ніби всі негаразди і невзгоди раз і назавжди зникнуть десь у їхніх обіймах...Люблю вишневий цвіт - він дарує ніжність у прості буденні дні...Люблю парфуми і молочний шоколад - те, що приносить мені насолоду... Люблю вірші - ними найкраще виражаються почуття...Люблю танцювати. Танець - частина мого життя...можна на хвилю забутися і відчувати тільки те, що говорить твоє серце...Люблю малювати. Малюнком можна відтворити все, що не сказати словами...Люблю подорожувати. Сотні місьць, які я поки не відвідала чекають на мене...Люблю музику...і всі свої почуття, які я відчуваю слухаючи кожну мелодію...Люблю дивитись на зорі...Дуже цікаво усвідомлювати, що можливо якась зірочка дивиться на мене=)
Люблю квіти..Такі чудові, надзвичайно досконалі творіння великого Майстра...Неперевершені і водночас доступні...Люблю дитячий сміх і блиск їхніх милих оченят...Таких щирих і доброзичливих...
А те, що любиш - завжди робить тебе щасливою...
А ще...люблю світ...тому, що саме в такі моменти я відчуваю, що живу...
Життя надто коротке для того, щоб тратити його на істерики,сварки і поганий настрій!
Кожен день живіть так, ніби він останній...Даруйте радість і тепло близьким людям...Вони достойні знати, що ви їх любите.
І ще...як каже одна дуже розумна людина..."Мир - это твое отрожение"...Усміхайтесь частіше...Бо усмішка, як і очі - дзеркало душі!
Нехай кожен, хто прочитає ці рядки задумається, що любить він...Я впевнена, що таких речей буде багато!..А отже і багато сенсів життя =)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182622
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2010
автор: Nichka