Дві тисячі років Біблія була священною книгою. Дві тисячі років християни поклонялись розп”ятому Христу, фактично, вони поклонялися Смерті, а не Життю і все чекали воскресіння Христового. Вони не розуміли, що створений кимось образ поклоніння, думками сотень тисяч віруючих, прибивав і прибиває знов і знов до хреста Душу самого Ісуса. Вони не розуміли, що він ніколи не воскресне, якщо поклонятися розп’яттю, а не вокресінню.
Творяща сила думки, подарована людині самим Богом, перетворилась на страшний механізм самознищення, а вічне життя – на міф, в який ніхто не вірить. Так звана церква , годуючи страхами прихожан, зміцнювала свою владу. Люди почали боятися Божого суду, покарання за гріх і вічного пекла. Смерть пожирала душі мільйонів.
Тільки на початку ІІІ тисячоліття засяяла ідея перетворення Землі на Едем, що перевернула свідомість тисяч людей. Люди заговорили про матеріальність думки, про її справжню силу і це дало надію на відродження ЖИТТЯ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182629
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2010
автор: богіра