Ми з тобою у тисячі снах
Зустрічалися знову і знову.
Не одна промайнула весна,
Не одна осінь стала зимою.
Все помітніше зморшок печаль,
Сивина все помітніш на скронях.
А тягар наших вічних мовчань
Загубився, як тінь, в наших долях.
Серце серцю промовить: " Люблю",
Я встигаю тобі посміхнутись.
В глибині незабутого сну
Зустрічаємось, щоб розминутись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2010
автор: Радченко