Я закохалася у вічність,
У сині пелюстки небес,
У ясну зорів лаконічність,
В рухливість сонячних колес,
В дощу старечо-сиві стіни,
В нестримні стріли вогняні,
І голосні промови грому
Так полюбилися мені!
Червоне золото багаття
Збагачує мене теплом,
А дерева розкішне плаття
Вкриває затишним крилом.
Земля родюча, щедра мати,
Едемський сад мені ростить.
Як цю планету не кохати?!
Як цього світу не любить?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183057
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2010
автор: Театралка