Вже чужа мені твоя печаль п"янка:
Десь в минулому назавжди ти і я.
Сива в полы вже полин-трава гірка
І коротшає тінь нашого життя.
Зрозуміти чим для нас кохання є,
Що для нас мовчання і сліпе, й німе?
А життя таке коротке і низьке,
Так чому з тобою порізно ми вже.
Чому ми клянемо долю повсяк час?
Озираємось, жалкуємо за чимсь?
Чом минуле знов трима за руки нас
І веде назад, веде у сни кудись.
І карає нас безсонням знов і знов.
Та для чого спогадів нам каяття?
Це - життя, в якому стріли ми любов,
Тільки ми в минулому: і ти, і я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183182
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2010
автор: Радченко