суди і все таке

я  втратила  усі  миттєвості  весни
і  сни  на  стелі  діафільмами  навішала
закрила  діалоги,  потовстішала
 у  значенні  блатної  новизни
 я  вирішила  всі  потребності  засміченням
закривши  вдома  свою  втому  як  кота
та  не  дозволить  вийти  далі  сліпота
що  у  суді  мене  засудить  своїм  світченням
 я  не  просила,  просто  була  втрачена
 для  будь-яких  ударів  долі  й  випадку
віддала  своє  серце  звісно  ж  виродку
а  потім  легковажно  вами  страчена

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183259
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2010
автор: Наталка Тактреба