Весна, неначе осінь, переливає золотим,
На струнах ручаїв керує : "Piano, Piano..."
Мій погляд, ще зимовий, перед тим,
Як перейде з порожнього в весняний.
ВсерЕдині сонцЯ розпукують бруньками,
Керуючись одним - маестро каже : "Fortе!"
Ще тільки мить! І... всоте стане "Мама" -
Весна ідЕ в дорослість з дівчиська в куцих шортах.
І світ летить уверх, у небеса несУть
На крилах натовпів : "Пошвидше! Presto-presto!"
І, раптом, в мить, являється Життєва Суть,
Як друга смужка позитиву тесту!
Piano - спокійніше, тихіше (іт.)
Fortе - сильніше, голосніше (іт.)
Presto - швидше (іт.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183266
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2010
автор: LaLoba