Ми з тобою розгадали Веди.
Відтворили Трої голоси.
Але потім ти знайшла ведмедя
І пішла на північ у ліси.
Біг услід, спинився на узліссі...
Де вона, перейдена межа?
Я на Соловках тобі молився
І у Кижах мощами лежав.
А навколо - терпка горобина.
А на серці - крига і сніги.
Ти тоді була мала дитина,
Ти бажала швидше підрости.
Виросла. Шляхи твої по лезу,
Десь за гранню правди і добра.
Я любив людей, а ти - берези.
І тому історія - сумна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183295
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.04.2010
автор: Kohanova