В одному з гуртожитків Києва , у кімнаті , на 3 поверсі , ледь чутно через довільні перешкоди , як то літак , чи шум водограю поруч , з телевізору радянських часів "Горизонт" , лунає голос ведучого одного з сучасних ігрових телешоу :
Ведучий _...а тепер , любі телеглядачі , я звертаюся особисто до вас . Ви коли-небудь замислювались над тим щоб в один момент стати відомим ? ... , що з допомогою сучасних технологій можна не тільки відпочити ввечері , а й зробити так , щоб вас , старанного працівника дорядного підприємства України нарешти почули мільйони ваших співвітчизників ? Ви ж бо заслуговуєте на цей скромний дар від нашого телепроєкту ! ... Тож зараз , як тільки годинник покаже 33 хвилини на дев'яту , ви маєте шанс , набравши 274991 , вельми простий номер телефону нашої студії , уславити своє им'я назавжди , як виказавши його на всю країну , так і записавши себе у число перших учасників подібного телепроєкту . Нагадую : 274991 , номер нашої студії ... о .... а .. годинник вже підходить : 10 .. 9 .. 8 .. 7 .. 6 .. 5 .. 4 .. 3 .. 2 .. 1 .. почали !!
Посеред кімнати почувся гучний стукіт пальців по кнопковому телефону . ...
Голос в кімнаті(а через 3секунди і луна в телевізорі) _Ало , вітаю ...
Ведучий _Так , так , і ми вас вітаємо . Поздоровляємо , ви перший у світі учасник нашого проєкту . Ваше им'я ? ...
Тиша у відповідь.
Ведучий _Ваше им'я ...
Голос в кімнаті _О , так , так , просто не віриться ...
Ведучий _... Звісно , я вас розумію ...
Голос в кимнаті _ Мене звати Бондаренко Петро Олегович , я житель міста Києва , Д...
Зала(здіймається оплесками) _ О-у-у-у , вітаємо , вітаємо ...
Ведучий _Дійсно вас вітаємо , ви відкрили нову сторінку в Українському телебаченні . Нагадую , власне телеглядачам , Бондаренко Петро Олегович , з Києва - перший з тих , хто дотелефонувався до нас . Запам'ятайте це им'я - Бондаренко Петро Олегович . Він був першим ... Студіє , наступного ...
Навічно в пам'яті народній .
-Хто з нас не мріяв набути всесвітньої слави повсюдно і навіки ? Мабуть кожен . Та у чому полягає слава - у першости ? У кращости ? У велмчности за життя ? Хтось з вас був у Корсунь-Шевченоковому ?
Хтось бачив той чарівний парк , ту країну в серці нашої держави ? Йдучи на річку Рось , в Корсунь-Шевченківському парку , поміж инших предметів рідної мені мистецької величи , я побачив відро для сміття . І я зрозумів що навіть його , той стандартний незначний предмет , розмальовував дуже талановитий митець , чиї думи нічим не гірші за майстерність рук . Кожен помазок на поверхні цього відра монументального об'єкту покритий не лише фарбою , а ще й творчою силою та здібностями художника . У цілому світі не знайти настільки талановитого художника , щоб той створив подібний експонат , вартий звання до стояння світового мистецтва . Це зробив наш художник ! Він створив незабутню творчу краплю в тому величному океані мистецтва ,яка знаходиться в Корсунь-Шевченківському парку . Тому обов’язково приїжджаєте в Корсунь-Шевченкове , щоб побачити те досягнення тисяч років нашої еволюції і вкинути в нього що-небудь , аби виявити повагу до цього мистецького дива та творця , який його створив .
Великий прибивач
Був першим на планеті .
Він молот і створив ,
Це перший був орач ,
І колесо кареті
Він також молотом зробив .
Пройшовши крізь віки :
Крізь бідність , гніт і голод ,
Вбиваємо гвіздки .
Нехай ні жар , ні холод
Не спинить нас , бо ми - прибивачі !
-Чому ж їх не славлять , чому не знають про їхні воздвиження , досягнення ? Навіщо забувають ? - це мабуть найбільше і водночас найцікавіше питання української сучасности сучасности .
Студія з запрошеним гостем і диктором . Гість важливий з себе , очевидно значна мистецька чи наукова фігура .
Диктор _...Тож , Андрію , я до вас так звертатимуся , ми запросили вас до студії , аби ознайомити сучасного вибагливого глядача з вашою оригінальною творчістю .
Андрій _Так , дякую , це для мене висока честь бути тут . Я сподіваюсь , що глядачам сподобаються мої творіння .
Диктор _Отже , ви стверджуєте , що є засновником нового жанру в поезії .
Андрій _Безумовно . Ся ідея спала мені на думку , коли я читав Пастелі Тичини . Чудовий автор , вірші надзвичайно м'які та близькі до духу людині гармонійній ...
Диктор _(ствердно хитає головою)
Андрій _...І я подумав , чому б і не створити згідно з художніми жанрами , щось сучасніше . І я вирішив писати вірші у аванґардному стилі .
Диктор _О , це мабуть щось надзвичайне ..?
Андрій _Так , так , саме так . Ось , я зараз прочитаю один з них :
(Для тебе , шановний читачу , поясню правила прочитання : ' позначає невимовний голосний типу "ъ" в рос. мові , відсутність його між приголосними позначає їх африкативність (читаємо не розділяючи), відповідно пробіли як і між словами - паузи , коми - довші паузи , крапки ще трохи довші . Слухаємо аванґардистський вірш у стилі абстракціонізму)
Андрій _...один з них :
В'Л'Н' К'Г' АСА
Д'М'УО Ф'Й'РЕ
Е , БАА ИГР' Ж'ҐЕ
П'К'Д' ЕЄКООО
А ЦВ'Х' І ТОО
М'М'Е Б' Ж' ЕА
Р'Н'Ф'Д' И УУ ?
К'С'ДН'Д' Л'Л'УИ
Х'З'В' Н'Т'М' УЛУ
ІБ'УУД' З'З'І
ЮБІОФО ИУІ
Б'Б'Л'Х' ОВЕУ !
Диктор _ Чудово , чи не так . Це просто нове звучання в поезії !
Андрій _Дякую , дякую . Мені вже казали багато комплементів що до цього .
Диктор _Що ви думаєте робити далі ?
Андрій _Я думаю про велику подорож Україною , з подорожніми читаннями моїх поезій . Планую відвідати Харків І Львів . Можливо Київ .
Диктор _А чому можливо ?
Андрій _Тому що це київський канал , мене вже мабуть почуло близько половини жителів міста .
Диктор _О , так , ви маєте рацію . Як кажуть "Світ ловив мене та не спіймав ." ?
Андрій _Так , саме так .
Диктор _ Добре , приємно було з вами поговорити , скажіть "До побачення" глядачам , бо наша рубрика добігає кінця .
Андрій _До побачення , на все добре . Сподіваюся ще колись удостоїтися чести потрапити на цю чудову програму . До побачення .
Навічно в пам'яті народній .
Пам'ять ... , з школи ми багато знаємо про наших попередників , котрі на відміну від нас своєю героїчною славою затьмарювали очі своїм союзникам і кололи ворогам . Наша єдність і наш менталітет починаються в одній точці простору і часу . Кожен українець знає про се .
Київ , 988 рік , головне капище .
Володимир (Після прибуття до місця головного капища) _Велію поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати . Перуна ж прив’яжіть коневі до хвоста і волочіть з Гори по Боричевому на Ручай , і дванадцятьох мужів приставте бити палицями !
Волхв _Але ж ідолів становили за гроші народні з продажу полюддя ! Перуна , припустимо , ставили за древлянські гроші , инших ідолів за гроші инших племен !
(Древляни дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Як ти смієш перечити мені ? - І чому це Перун поставлений за гроші лише Древлян ?
Волхв _Я охоронець цього капища , оберігаю його вже 34 роки . А щодо грошей , тобі не знати , ще з дідів-прадідів наших , невідомо звідки , походить традиція з Древлян збирати подвійне полюддя .
Володимир _Так , дійсно .
Волхв _І з якого це вам дива , забрело в голову ясну думання про повалення ідолів , яких привели не так і давно на це капище .
Володимир _Віднині це не боги нам - європейській державі потрібен європейський бог .
Волхв _Але ж браття мої зі Славії північної , кажуть , що саме вони допомогли тобі здійнятися на титул в обмін на посилення ролі язичництва .
(Новгородські Словени дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Так , але це так звана жертва новому богові . Сим же приносили ? Хоч і цапів та ягоди , але ...
Волхв _ Ходить молва , про те , що ти , Великий Князю , хочеш армію зміцнити ?
(Полоцькі Кривичі дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Вірна молва .
Волхв _І у кожному князівстві сина чи майже сина намісником встановити ?
(Радимичі дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Правда .
Волхв _І що мури облаштувати аж в Білгородці , щоб лише столицю ними захищати ?
(Сіверяни дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Теж правда .
Волхв _І розпочати війну з Волзькою Булгарією та Волохами , батьком незакінчену ?
(В'ятичі та Тиверці дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Розширити Русь це обов'язок мій , як намісника богів , тобто Бога над слов'янами .
Волхв _Я ще чув , що Ляхи Перемишль захопили .
(Дреговичі та Хорвати дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Так , правда . Та не на довго . Он в мене синок росте , Святополк , шанує звичаї та богів , тьху , Бога , любить батька та братів . Чого ще бажати ?
...
Володимир _Нужбо , дружино , чого стали , скидайте , і котіть ! Якщо не з’явиться хто завтра на ріці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – то мені той противником буде !
Навічно в пам'яті народній .
Козак Левко навічно в пам'яті народній ,
Він гусаків їпає кожен день і кожну ніч .
І от у свято Великоднє ,
Схотів посольство відіслать на Січ .
Нараду довго вели з козаками
Минув так ранок , вже обід
Хотіли було бусурманському султану
Листа послати із походом вслід
Та ні , посольство справа важливіша
Це ж невідкладно . Бо бажання козака
Та щоб було усе-таки скоріше
І вдовольнилась рішенням юрба ,
Відправили - та повернулось за годину
"- Чому ви тут , щось дуже дивна днина ?"
"- Учора звісно п'янка була гарна ,
Та ми хоча і вірні козаки
Не будемо кудись ходити марно
Оскільки зараз і стоїмо на Січі ."
До речі , про їпання гусаків - Левко чемпіон з цього виду спорту . Це було давно , у 1673 , коли на Січі зібралися найсильніші общипувачі пташок , і тримаючи гусака в руках по команді козацької старшини почали їх їпати . Левко першим вискуб зі свого все пір'я .
Навічно в пам'яті народній .
Що ще додати . Нарід наш , Український вмів завжди займатися всім окрім прогресивної розбудови чогось-там . А от дослідниками Україна може пишатися .
(Січень місяць , початок 19 сторіччя . Океан . Десь біля південного магнітного полюса землі . У каюта дослідницького корабля забігає знервований і брудний матрос . Капітан-дослідник Вадим Джерелейко спить після своєї зміни )
Матрос _Капітане , капітане ! Підіймайтесь , капітане !
Капітан (Спросоння) _Навіщо збудив ? - Вже допливли ?
Матрос _Так , вже допливли куди треба було . Тепер ваша черга брати керування .
Капітан_Зараз іду . А тут холодненько .
( Капітан підіймається з ліжка і виходить з матросом на палубу )
Капітан (кермовому)_Плавання проходить за планом ? - Непередбачуваних ситуацій не було ?
Кермовий _Ні , все як і годиться . Пливемо згідно з визначеним курсом . Приймайте зміну , моя черга відпочивати .
Капітане _Так , я відіспався і готовий знов покермувати цим кораблем . Нумо , я ... (???) - А чому ми пливемо на північ ?!?! - Ми маємо плисти на південь ?!?!
Кермовий _Тобто , пане ?? (Дивиться на корабельний компас) (???) Матінко , я не змінював курсу , вибачте , капітане , я не знаю у чому справа .
Капітан _Ви ж кермовий ! Дозвольте вам нагадати про нашу важливу місію : ми маємо затвердити шостість України на південному полюсі серед світових держав і розпити там пляшку вина . А ви так несерйозно ставитесь до цього завдання . І давно ми збилися з курсу ?
Кермовий _Годину тому ми ще пливли на південь .
Капітан _Тоді все не так страшно . Розвертайте корабель ! Пливемо !
( Десь близько 3/4 години минуло )
Капітан (???) _Що за мара ? Що це таке ? Ми знову пливемо на північ !! Дурня якась . Розвертайте корабель !
(Минуло близько 15 хвилин)
Капітан _Не може бути !!! Знову пливемо на північ !!! У чому справа ?? Розвертайте корабель !!
(корабель знову розвернули , проходить трохи часу)
Капітан _Здається ось , нарешті ми на півдні . Здається тепер можна випити за наші досягнення !
Команда _Ура !! Слався Україно ?
Капітан _Постривайте , що з компасом ?? ... О , ні !! Що за мара , ми знову пливемо на північ !! Ох-ох-ох-ох-ох .
Минув певний час .
(Капітан Джерелейко відмовився від своїх амбіцій відсвяткувати досягнення України на півдні планети і подався на схід . І от прекрасний корабель вже досяг берега на невідомому континенті . Особисто капітан зі своїми помічниками , щоб дізнатися у місцевих детальнішу інформацію)
Капітан (До місцевих , яких зустрів) _Вітаю , славний східний наріде ! Куди ми на зараз припливли , не скажете ?
Місцеві _Hola , Capitan , чому це мі східний нарід ? Це західна Патагонія , Південна Америка .
Капітан (до помічників) _Повертаємось на корабель , триматимемо курс на схід .
(Минуло кулька місяців . Корабель прибув на черговий берег . Капітан особисто зі своїми помічниками пливе до берега на човні , аби привітатися з місцевими)
Капітан (До місцевих , на березі) _Вітаю , великий східний наріде ! У якій чудовій ми знаходимось країні , скажіть будь-ласка .
Місцеві _Salue , Capitanо , це Французька Західна Африка , ...
Капітан _Західна ??? - Західна ??? -Дякую панове , та я маю йти .
( Капітан і помічники гребуть назад , до корабля . Підіймаються на нього та тримають курс на схід . І от знов , через пів року , вони сходять на невідомому березі)
Капітан (До місцевих , що проходять повз) _Вітаю , що це за прекрасна східна країна , скажіть будь ласка ?
Місцеві _Hello , Sir , чому ж східна , це Західна Австралія .
Капітан вихоплює пістоль з кишені і стріляє собі у скроню . Ну чим не матеріял для фільму ?
А й справді , нам ж що екранізовувати . Та хоча б "Сонячна машина" Володимира Винниченка . Ми маємо чим пишатися , але за все потрібно дякувати вчасно , от і я б хотів подякувати тим , хто дочитав цей геніяльний твір до кінця . Бувши кимось і ставши найкімсійшим з тих кімсіх , які зустрічались коли-небудь на Русі я все ж залишився найсобійшим із собішніх . На кімсіх покладено важливий обов’язок бути кімсими над всіми некімсячими в нашій чудовій країні .
І стати найкімсійшими із кімсіх для мене було найвеличнішою честю з часів освоєння Америки нашими предками . Думаєте це легко стати найкімсійшими з кімсьов ? – найнісійше ні з усіх можливих варіативностей цього квантового світу , його реліктового випромінювання і всіх інших чудесних явищ , якими він повен . Кімсями завжди були люди ,які намагалися і прагнули бути кімсями . В першу чергу для цього треба бути найсобійшими із всіх собих , по-друге , щоб бути кімсистими треба поважати тих , хто був кімсьом до тебе .
Ні , не огидно - що природньо ,
Пиха не гріх , у міру як
Крокуй з Шевченком вже сьогодні
Такий же ти , як він земляк !
Хоча і є у нас герої ,
Котрі для кожного , як сонце для рослин ,
Не збережем від купи гною ,
Себе розніжених в покої ,
Що в масі всій своїй гидотній ,
Навічно в пам'ять народній !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183422
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.04.2010
автор: Курка Аалямб