Пригадую, в той вечір задощило.
А ти стояв і тихо слухав скрипку.
Посеред світу, начебто на крилах,
І серце різав спогадом на скибки.
Ніхто не знав, не відав апогею:
Прокинулась душа, замкнута в тіло.
Життя текло в юрбі… і поза нею.
Змовкало… метушилось… гуркотіло.
Та музика текла, як кров по тілу.
Дощем вмивалась втомлена земля.
Лиш ти один, з обличчям сполотнілим,
Дививсь на руки диво-скрипаля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183456
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.04.2010
автор: Журавка