переконай, що вірити не гріх.
я стомлений, пустий без тої віри.
дивився в очі, може й справді щирі,
та і тоді повірити не зміг…
я теж “вони”. і я посеред них,
мабуть, найбільш приземлений і сірий.
та і тобі без втраченої віри,
не подолать омріяних доріг…
пробач за те, що я не застеріг,
що сім разів спочатку не відміряв.
тепер шукаю сили і довіри,
переконать, що вірити не гріх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183458
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.04.2010
автор: nomatter