Мене звойовано.
Мовчанкою і запахом.
Мене приковано
до стін
десь в Трансільванії.
І щось ледь-ледь
пече, повзе до талії.
Яка біда мене примусила
вкохатися?
Слабіють руки,
гине інтуіція.
На пси усі благання матері.
Тебе банально змусили
дивитися
Як все побито, кинуто,
і спалено.
Вкрадено!
І дірку в грудях
не затулиш пальцями.
Тебе закохано!
Здавайся.
Заходись впиватись.
Та це не може в грудях
залишатись!
Чого ти знов схотів зі мною
гратися?
А час!Брехня!
Він не лікує,
він відтягує.
Не маю сили більше
опиратися.
Я не хотіла...
Знову так вкохатися
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183566
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.04.2010
автор: Мойра