; (

Покинутий  в  сутінках  я  навіка
І  знов  ніби  здригається  моя  душа
Покинутий  забутий  знову  сам
тривожно  йде  лишаючи  лиш  спогад
і  Забуває  Що  це  була  вона  одна,  що  відкрила  неБо  і  Життя
І  запалила  свічку  і  вогонь  прорізався
і  знову  ніби  в  барвах  назавжди  повіяло  теплом
і  забувався  відлітав,
бо  ще  ніколи  нікого,
так  некохав  Некохав
так  не  забував
Єдиним  ангелом  була  ,
Що  небо  для  мене  стало
Єдиним  нгелом  зосталась,
що  небо  відкрила
а  я  вже  ніколи  не  поверну  свої  крила
але  я  вже  ніколи  нескажу  нікому  прощай  прощай  прощай
ти  розбила  серце  ,
забрала  душу  ,
назавжди-назавжди
я  нечув  невідчував  ,
невірив  снам  ,
лише  кохав  бо  я  любив

І  затамований
лише  звучай  той  Вальс  ,
але  небуло  вже  тебе  і  я  вмирав

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183574
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.04.2010
автор: RONAN