А почуття в дітей бувають зрілими,
Але ж так рідко хто з нас не помилиться.
Я був розп'яттям на твоєму килимі,
Аж на руках сліди вапна лишилися.
Гнітючі роздуми над запитаннями...
Не має значення - дивися ворогом.
Я був гітара без струни останньої
І видавав такі незграбні порухи.
Так мало бутися, так мало статися.
У вчинках діти є завжди тиранами.
Я був люстерком із обличчям радісним,
А скалки сипались під ноги зранені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183801
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2010
автор: Kohanova