зображення достойне фотознімку:
основа-дерево,світильник-тло
плафон- у стелю розверзта квітка,
хвилями розкочує тепло.
на правому згині пелюстка
завмер стрункий солдат.
зігнувшись зграбно він навів пістоля,
заніс стопу на вирішальний крок...
на вічній варті -охоронець столу,
в ім'я моє солдат зведе курок...
він береже мій мир ,я ним милуюсь.
ця дружба тиха- міцний частокіл.
фігурка воїна, робочий стіл і
дружба.
отут робота має назву "служба".
сміливцю! знаю ,зрада вам чужа,
і презираєте й караєте за неї. Хай не обмежує плафонна ця межа
твоєї сили,вірності моєї.
доки не згубить світла мій Світильник,
доки я знатиму ,що, друже ,ти зі мною.
Я знаю:
Ти б з певним захватом скеровував би вітрильник
Серед бурхливо-грізних хвиль прибою...
Це не страхіття,це морська стихія,
Страхіття всі побачені тобою
у цій країні
Не вмістяться у твір багатотомнийХай не погасне цей кордон плафонний!
моїх старань і гідності твоєї
хай знайдеться нарешті результат:
В моїй крові палахкотять твої ідеї,
А пістолет в твоїй руці законний!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183848
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2010
автор: Світлана Пражко