Це було глибоко.
Дико чуттєво.
Виникло за тиждень
до сьогодні.
Безсоння будні
скропили щоки.
Це так...
Мрійливо, там моє диво,
як живе пиво-холодне
і з осадом гіркоти, яку щоб
іти треба збовтати і мовчки
проковтнути.
Заснути, бо падаєш
від утоми.
Судоми в серці вже
непомітні.
Амбітніцифри зрізають крила.
А я хотіла...щоб було
Світло.
Зірвала нерви.Перерви сонця
моєї темряви.
А світло точно повернеться.
Метелик на світло-метелик на голку.
Вертай до каплиці крізь дощ, я вірю,
що знайдеш дорогу
додому.
Діаріуш Сонця
на моїй долоні.
Я вірю, що ти десь
також у безсонні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183941
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2010
автор: Мойра