ТОЙ, ЩО МАРИТЬ ПРО МОРЕ

Ночами,  поза  стодолами,
По  ярах  і  дорогах
Бродить,  скиглить,
Ніяк  не  втишиться
Сивий,  старезний  вітер.
А  пам"ятаєш,  як  співав?
Як  був  молодий  і  п"яний,
Від  кохання,  від  запаху  трав,
Від  цілунків  солодких  мавок,
Байстрюків  в  поля  випускав,
Він  на  скрипці  танки  витинав,
На  цимбалах  -  також  під  настрій,
Він  і  тенором,  і  басом  співав
І  приходив  до  вівчарів  в  гості,
ВІн  трембітою  весілля  скликав,
Він  сопілкою  заколисував  верби,
Воював  з  Тим,  що  рве  греблю,
Нагрібав  кучугури  снігу  під  лісом
Із  зимою  ховався  у  стрісі,
Розганяв  білокрилі  хмари
І  ночами  про  море  марив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183989
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.04.2010
автор: Лана Сянська